Перейти до основного вмісту

Кабмін пропонує спростити процедуру банкрутства


На розгляді ВРУ знаходиться Законопроект Кабміну № 7448 від 26.12.2017 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення процедур банкрутства» (далі – «Законопроект»).

Законопроект направлений на спрощення процедур банкрутства, зокрема, доступу до таких  процедур.

Пропонуємо розглянути, що зміниться у разі підтримки цього Законопроекту народними депутатами.

Звільнення боржників від сплати судового збору

На сьогодні боржник на рівні із кредитором зобов’язаний сплачувати судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.  

Нагадаємо, що розмір судового зору за подання такої заяви складає 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (17 000 грн.).

Законопроектом пропонується внести зміни до підпункту 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», встановивши, що у разі подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство платником судового збору є кредитор.

Тож, за умови прийняття Законопроекту, боржник не сплачуватиме судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Для порушення провадження не потрібно чекати 3 місяці

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – «Закон») визначає боржника, як суб’єкта підприємницької діяльності, який неспроможний виконати протягом 3-х місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання.

Наявність факту прострочення зобов’язання протягом 3-х місяців, яке підтверджується рішенням і постановою про відкриття виконавчого провадження, є обов’язковою умовою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Законопроект передбачає виключення з терміна «боржник» такої ознаки, як неспроможність боржника виконати протягом 3-х місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання. Наявність цієї ознаки також не буде умовою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Скасування бар’єру у 300 мінімальних заробітних плат

Ще однією новелою Законопроекту є скасування обов’язку кредитора або боржника додавати до заяви про порушення справи про банкрутство докази безспірності вимог на суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Сьогодні 300 мінімальних розмірів заробітних плат становить 960 000,00 грн. Тому, це є доволі серйозним бар’єром для багатьох боржників і кредиторів для ініціювання процедури банкрутства.

Прогнозується, що такі зміни запобігатимуть накопиченню заборгованості боржника перед кредиторами.

Безспірні вимоги

Законопроект пропонує змінити ознаки безспірних вимог.

Якщо зараз  безспірними є грошові вимоги,  які одночасно підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, то згідно Законопроекту для набуття статусу безспірності достатньо лише або рішення суду, або постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, ще однією і самостійною підставою для визнання вимог безспірними пропонується додати факт підтвердження цих вимог боржником. Тобто, якщо боржник визнав вимоги – значить вони безспірні і рішення суду не потрібно.

Змінено умови формування комітету кредиторів

Законопроектом вирішується питання формування складу комітету кредиторів. Передбачається, що у випадку, коли загальна кількість кредиторів не перевищує 7 осіб, то всі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів.

Дотримання процедури самоліквідації

Законопроект передбачає скасування абзацу 2 частини 1 статті 95 Закону, яка визначає, що обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Отже, у разі прийняття Законопроекту, суди не перевірятимуть дотримання порядку самоліквідації при порушення справи про банкрутство.

Замість висновків

Підсумовуючи, хотілось би зазначити, що Законопроект передбачає багато позитивних змін, які направлені на удосконалення процедури банкрутства та усунення бар’єрів щодо доступу до цієї процедури.

В той же час, Законопроект не торкається багатьох очевидних та наболівших проблем. Зокрема, питання оплати послуг арбітражних керуючих, процедури продажу майна, чіткого розмежування повноважень зборів і комітету кредиторів тощо.

Сподіваємось, що ці питання не залишаться без уваги і найближчим часом такі зміни будуть предметом розгляду у ВРУ.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Збори чи комітет кредиторів? Хто наділений правом пропонувати суду перейти до санації чи ліквідації?

Відтоді як набув чинності Закон України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (далі – Закон), минуло вже більше ніж 4 роки. Однак за цей час не поменшало спірних питань щодо застосування його норм. Одне з цих питань стосується компетенції прийняття рішення про звернення до суду з клопотанням про відкриття наступної судової процедури (санації чи ліквідації). Здавалося б, що тут спірного? У ч. 8 ст. 26 Закону чітко встановлено, що до компетенції саме комітету кредиторів, зокрема, належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотання про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом. Проте не все так просто, як здається на перший погляд. Необхідно розібратися у цьому питанні. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону, до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов’язані прийняти одне з таких рішень: подати до господарс...